З новим нападом Росії на Україну екологічне лихо прийшло на великі території суші, а також Чорного й Азовського морів. Екологи та зоозахисники країн Чорноморського басейну повідомляють про масову загибель дельфінів. Мертвих морських ссавців знаходять на узбережжі в Україні та Туреччині. Кримські ЗМІ повідомляють про сотні мертвих дельфінів, які знайшли з 24 лютого. Як уточнюють у Представництві президента України в АР Крим, загибель ссавців, ймовірно, пов'язана з діями російського військового флоту.
Такої ж думки дотримується провідний дослідник морської флори та фауни Синопського університету Угур Озсандікчі, який повідомив NBC, що з 24 лютого на турецькому узбережжі знайшли понад 100 загиблих дельфінів. Видимих пошкоджень на тушах ссавців, як це буває із жертвами браконьєрів, немає.
Експертиза та розслідування причин загибелі може зайняти досить тривалий час. Про те, що відбувається, Крим.Реалії поговорили з доктором біологічних наук, провідним науковим співробітником Інституту зоології ім. Шмальгаузена Павлом Гольдіним.
– Як війна впливає на довкілля?
– Бойові дії в розпалі, і щодня ми отримуємо якусь нову інформацію. Що можна сказати зараз – ми розпочали процес дослідження цієї проблеми. Я маю на увазі колегіальне співтовариство, до якого увійшла велика кількість українських інститутів: інститути Академії наук, відомчі інститути Мінприроди, університети, незалежні неурядові інституції, а також іноземні інститути-партнери. Ми розпочали процес оцінки збитків навколишньому середовищу, процес оцінки змін, і важко сказати, скільки часу він займе. Але вже зараз можна сказати про напрямки оцінки збитків, які ми виділили.
Це оцінка хімічного впливу забруднювачів, що потрапляють у море під час бойових дій. Це можуть бути хімічні сполуки від боєприпасів або хімічні сполуки, що виносяться в море річками та з узбережжя через руйнування промислових або сільськогосподарських об'єктів.
Крім того, є акустичні зміни, що відбуваються в акустичному морському ландшафті, морському середовищі через те, що з'явилося дуже багато підводних шумів. Є й інші джерела загрози, наприклад, геологічні, які поки що не розглядаються, але вірогідно, що незабаром будуть. Зрозуміло, до джерел забруднення належать і пожежі, від яких зараз сильно страждає узбережжя.
– Які екологічні наслідки війни можна побачити вже зараз? Що відбувається з дельфінами?
– Із дельфінами цього року справді проблеми. По узбережжю всього Чорного моря, це стосується не лише України, а й сусідніх країн, насамперед, Туреччини та Болгарії. Ми бачимо спалах загибелі цих тварин і почастішали випадки, коли дельфінів знаходять на березі ще живими. Тобто вони самі викидаються на берег.
Це почалося ще в березні. Перші серії були відзначені саме в Туреччині, коли на берег викинуло надзвичайно багато дельфінів-білобочок, що взагалі досить рідкісний випадок для тих берегів. Далі подібні факти було зафіксовано в Болгарії та в Україні, насамперед, у Криму. Після цього надійшла інформація про те, що схоже відбувається і в Росії. Поодинокі випадки зафіксовані у північно-західній частині Чорного моря, тобто у румунському та українському секторах цієї частини.
– Що можна сказати про причини загибелі цих дельфінів?
– На цьому етапі впевнено говорити про причини не можна. Вчені розглядають кілька можливих груп причин, серед яких інфекційні захворювання, тобто епізоотія якоїсь інфекції. Причиною може бути гостра інтоксикація, тобто потрапляння токсинів, забруднювачів у море.
Радари підводних човнів загрожують слуховому апарату дельфінів
Загибель дельфінів може бути наслідком акустичної травми. І в цьому випадку акустична травма, швидше за все, результат дій російських військових кораблів, зокрема підводних човнів. Загальновідомо, що радари підводних човнів загрожують слуховому апарату дельфінів, який з'єднаний із геолокаційною системою. Тобто, дельфін сприймає звуки на тих самих частотах, на яких працюють ці радари, і це ушкоджує слуховий апарат тварини.
Вочевидь, масова загибель дельфінів може бути результатом поєднання відразу кількох чинників. Наприклад, одночасно можуть діяти і інфекція, акустична травма, інтоксикація. Для того щоб зрозуміти, що відбувається насправді, потрібно провести розтин мертвих тварин, брати зразки матеріалів і робити аналізи. Цим займаються колеги переважно в Туреччині, там працюють і українські дослідники за спільною програмою.
– І проміжних результатів поки що немає?
– Рано про щось говорити, слід розуміти специфіку нашої роботи. Зоологи не мають умовної експрес-лабораторії, яка, як людська лабораторія, зробить вам ПЛР тест на COVID за 6 годин. Наші аналізи не роблять за 6 годин, у нас немає таких ресурсів, як у медицини, щоб усе виходило і достовірно, і швидко. Будь ласка, зачекайте.
– Наскільки незворотні зміни, яких зазнали екосистеми в зоні інтенсивних бойових дій? Як довго природа відновлюватиметься?
– Скажімо, дії російських загарбників непередбачувані. Вони щодня можуть викинути щось таке, чого історія людства ще не знала.
Я запропонував виділити такі критерії під час оцінки шкоди довкіллю. Це критерій унікальності подій та смертоносності. Наприклад, якщо, не дай Боже, російський флот завтра знищить якусь унікальну ділянку в природному заповіднику або заказнику, чи біосферному заповіднику. А у нас такі ділянки є і на морському дні, зокрема, у північно-західній частині Чорного моря, там, де точаться інтенсивні бойові дії. Не секрет для дослідників, що на такій ділянці затонув крейсер «Москва». Його відтягнули якраз на середину заказника загальнодержавного значення, де він і затонув.
– Там же був і боєкомплект. Наскільки велика це загроза?
– Це специфічне питання, яке слід адресувати профільним дослідникам, які можуть здійснити аналіз того, що відбувається з боєприпасами на дні. Єдине, про що я можу сказати, – ми всі як дослідники, так і просто громадяни, стурбовані тим, що навколо цього крейсера ходили якісь дуже незвичайні судна, дуже спеціалізовані. І тому є побоювання, що там є ядерні боєприпаси з-поміж інших. Але точної інформації немає, і ми можемо так само, як і ви, сидіти і боятися, що ж тепер із цього буде.
– Повернімося до критеріїв оцінки шкоди для навколишнього середовища.
– Як я вже сказав, перший критерій – це унікальність. Тобто, якщо завдають незворотної шкоди унікальній екосистемі, це дуже велика втрата. Якщо ці пошкодження є оборотними, то оцінка збитків залежить від часу, який знадобиться екосистемі для відновлення. Якійсь ділянці може бути достатньо 5 років, десь знадобиться 50 років. Щось вдасться відновити завдяки людським зусиллям, вкласти певні інвестиції та отримати результат. У деяких випадках це мало допоможе.
Шумове забруднення моря – теж смертоносний фактор
Ще один критерій, на який слід звернути увагу, – це смертоносність. Тобто хто загине, скільки особин загине під дією якогось фактора. До таких факторів належить смертність від токсинів, високолетальних чи персистентних, тобто тривалої дії. Подібних небезпечних хімічних сполук досить багато у боєприпасах. Наприклад, це хлор та його сполуки.
До факторів смертності належать і збудники хвороб. Вони можуть потрапити в море як бактеріологічна зброя, так і випадково через пошкодження якогось агрокомплексу. Вони можуть спричинити хвороби морських тварин, зокрема тих самих дельфінів. Цей механізм забруднення ми виявляли і до широкомасштабної війни, коли через стоки російських агроферм у Краснодарському краї дельфіни хворіють на токсоплазмоз.
До смертоносних факторів ми також відносимо радіоактивні речовини. Шумове забруднення моря – теж смертоносний фактор.
– Чи стежить міжнародна спільнота за екологічним аспектом цієї війни?
– Я думаю, що тут ініціатива може бути лише за Україною. Ми маємо бути і ми є в авангарді аналізу цих процесів. Якщо ми цього не робитимемо, то й допомогти в цьому нам ніхто не зможе.
Як я вже казав, колегіальна спільнота зараз перебуває на етапі аналізу, розробки аналітичних підходів для того, щоб зрозуміти масштаби та серйозність того, що відбувається. Це ситуація, з якою світова наука ще не стикалася. Останні події такого масштабу – це Друга світова війна. І тоді взагалі не існувало такого інструментарію, як, наприклад, комплексний екологічний аналіз. Ми маємо все винаходити, тут і зараз. І маємо це робити тільки ми.
– Росія окупувала українське узбережжя Азовського моря. Чи реальний моніторинг ситуації там зараз?
– Стосовно стану Азовського моря зараз нічого не відомо, тому що доступу до самого басейну дослідники не мають. Після початку облоги Маріуполя було втрачено зв'язок із колегами там. Тобто доступу немає і дізнатися про ситуацію там немає можливості. До узбережжя Чорного моря доступ також обмежений.
Тому і для Чорного, і для Азовського моря інструментом моніторингу номер один залишається супутниковий моніторинг. Є низка інститутів, де цей інструмент ефективно застосовується. І я думаю, що на цьому етапі війни найповніша і найточніша інформація надходитиме саме за результатами таких спостережень.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
